Найпоширеніші порушення зору

Однією з умов нормального зору є отримання чіткого зображення оточуючих предметів на сітківці ока.

Оптичний апарат ока є досить складним і складається з:

• оптичної системи -  рогівка, кришталик, склоподібне тіло, передня та задня камера ока;
• сприймаючої системи -  сітківка.

Процес, коли світлові промені проходять крізь оптичну систему ока і заломлюються називається рефракцією. Сила заломлення променів в оптичній системі вимірюється в діоптріях і залежить від кривизни кришталика та рогівки, які безпосоредньо і є заломлюючими поверхнями, а також від їх відстані один від одного. Роль оптичної системи ока полягає в тому, щоб фокусувати на сітківці промені від предметів, що розглядаються. Точка, в якій збираються ці промені називається фокус. В оптимальному варіанті задній фокус має співпадати із сітківкою, так ми отримуємо чітке зображення оточуючих предметів, коли ж фокус знаходиться "за " або "перед " сітківкою, то зображення ми отримуємо розмите.

Рефракцію розрізняють фізичну та клінічну.

Фізична рефракція - це заломлююча сила оптичної системи ока. Під клінічною рефракцією розуміють відношення між заломлюючою силою ока та положенням сітківки. В офтальмології частіше за все користуються поняттям клінічної рефракції. 

ЇЇ усвою чергу можна поділити на 3 види:

1. еметропія;
2. гіперметропія (далекозорість);
3. міопія (короткозорість);

Еметропія - клінічна рефракція ока, при якій паралельні промені фокусуються на сітківці ока, зображення на різних відстанях чітке та відсутні будь-які ускладнення, простими словами зір 100%.

Гіперметропія (далекозорість) – аномалія клінічної рефракції, при якій паралельні промені світла від предметів фокусуються  не на сітківці, а за нею.

При далекозорості форма очного яблука вкорочена. Світлові промені, що проходят крізь око, фокусуються за межами сітківки, саме тому зображення сприймається нечітко.

Виділяють 3 типи гіперметропії (в залежності від типу і зір буде різний):

1. слабка - до 2.50 діоптрій ( зір вдаль і зблизька хороший, але можуть бути скарги на швидку втомлюваність, головний біль - при значних зорових нагрузках);
2. середня - до від 2,50 до 5,00 діоптрій (зір вдаль залишається хорошим, а зблизька нечіткий);
3. висока - більше 5,00 діоптрій (зір поганий як вдаль так і зблизька, оскільки, вичерпані всі можливості ока до акомодації). 

Акомодація - це властивість кришталика змінювати свою форму або відстань до сітківки, що дає змогу оку пристосуватися для чіткого бачення предметів, які знаходяться на різних відстаннях від нього.

Розрізняють також періоди фізіологічної далекозорості: у віці від 1 до 4 років і вікову далекозорість (пресбіопія). Приблизно в 4 роки будова ока удітей стає співрозмірною, і гіперметропія може зникнути, встановлюється нормальний зір. Вікова далекозорість не є окремим захворюванням, це фізіологічні зміни кришталика людини. З часом він ущільнюється та не виконує функцію фокусної лінзи, внаслідок чого з’являється потреба в плюсових окулярах для роботи на близькій відстані.

Гіперметропія, яка вище від вікової норми, в дитячому віці підлягає обов’язковій корекції окулярами, оскільки при відсутності лікування можливий розвиток косоокості та амбліопії ("лінивого ока "). У віці від 20 до 40 років людина може не помічати невелику далекозорість. Внаслідок правильної роботи м’язового апарату ока та пристосувальних механізмів (здатність кришталика до акомодації), оптична вада не викликає скарг. У цієї групи пацієнтів просто раніше розвивається вікова пресбіопія.

Для корекції зору при гіперметропії потрібно збільшити оптичну силу ока. Це можна зробити за допомогою збираючих (плюсових) скелець або контактних лінз. В рецепті на окуляри перед діоптрією буде стояти знак "+ ", приміром "+1.75 діоптрії "

Міопія (короткозорість) – аномалія при якій паралельні промені світла від віддалених предметів, фокусуються перед сітківкою,а не на ній.

При міопії найчастіше око має видовжену форму. Таким чином, точка фокусу вже "не дотягується " до сітківки, а виникає перед нею, змазуючи зображення.  Зір у короткозорих людей на близькій відстані буде чітким, а вдаль розмитим.

Види та причини виникнення міопії різні, вона може бути :

• вродженна;
• спадкова;
• набута.

У більшості випадків вроджена та спадкова короткозорість проявляються вже в ранньому дитячому віці. Суть полягає в тому, що дитина отримує в спадок певну форму очного яблука, так само як форму носа, губ, очей тощо. Набута короткозорість частіше виникає у віці від 7 до 16 років, при зоровому перенавантаженні ока на близьких відстанях. Погане освітлення, неправильна поза тулуба при читанні та письмі, надмірне користування комп’ютером, телевізором, ігри на мобільному телефоні та планшеті– все це перевантажує дитяче око та створює сприятливі умови для анатомічних змін. Профілактика міопії має проводитися з раннього віку, діти мають правильно сидіти при роботі зблизька, освітлення має бути достатнім, ігри в телефоні, планшеті і комп'ютері мають бути зведені до мінімуму і чередуватися з іграми на свіжому повітрі, де око фокусується на предметах, які знаходяться на різних відстаннях.

Міопію також поділяють на 3 степені:

• слабку: до 3.00 діоптрій;
• середню: від 3,00 до 6.00 діоптрій;
• високу: вище 6.00 діоптрій.

Найчастіше слабка степінь – це пристосувальна набута короткозорість. Вона не несе небезпеки різкої втрати зору чи злоякісного перебігу і потребує лише звичайної корекції та спостереження. При середній та високій ступенях короткозорості можливі небажані зміни очного дна.

Для  корекції короткозорості потрібно зменшити оптичну силу ока, а це можливо за допомогою розсіюючих (мінусових) скелець або контактних лінз. В рецепті на окуляри перед діоптрією буде стояти знак "- ", приміром "-1.25 діоптрії "

Одним з різновидів клінічної рефракції є астигматизм. Він не являється самостійним видом рефракції і може бути частиною міопії або гіперметропії.

Астигматизм – це вид клінічної рефракції, при якій відсутня одна фокусна точка. Це відбувається, оскільки рогівка має не сферичну форму (як у нормі), внаслідок цього і різну заломлюючу силу в різних меридіанах. В такому випадку промені фокусуються в двох взаємоперпендикулярних відрізках, які знаходяться на деякій відстані один від одного.

Якщо рогівка має правильну сферичну форму, вона збирає світлові промені в одну точку на сітківці. При астигматизмі ця функція порушена, тому і зображення предметів нечітке, місцями розмите, прямі лінії можуть бути вигнутими. Астигматизм досить поширена аномалія рефракції і зустрічається майже у кожного, але в різних ступенях складності. Якщо слабка ступінь астигматизму може бути не помічена і не потребує корекції, то при високих його проявах зір суттєво погіршується. При астигматизмі в одному оці можуть поєднуватися різні види рефракції. Приміром по вертикалі око може мати далекозору рефракцію, а по горизонталі – короткозору.

В більшості випадків астигматизм носить вроджений і спадковий характер, але також може бути і набутим. Оскільки форма очного яблука дається від природи, тому і астигматизм є вродженим явищем, яке супроводжує напротязі життя.

Вроджений астигматизм до +/- 0,5 діоптрій зустрічається майже у всіх і відноситься до функціонального і майже не впливає на гостроту зору. Але якщо астигматизм превищує +/- 0,75 діоптрії, якість зору може суттєво страждати, тому його необхідно корегувати.

Для корекції зору при астигматизмі використовуть скельця, які мають в різних меридіанах різну заломлюючу силу і неоднаковий радіус кривизни. Їх суть полягає в тому щоб поєднати головні фокуси астигматичного ока в одну точку на сітківці. Якщо фокусна точка поєднується з сітківкою - це є простий астигматизм. Якщо ж вона буде розміщена "перед " або "за " сітківкою необхідно додати плюсову або мінусову сферичну лінзу щоб перенести фокус на сітківку. Лінза в якій присутнє поєднання сферичного і цилідричного компонентів називається торичною (астигматичною).

В рецепті на окуляри циліндричний компонент збирає фокусну лінію в точку, а сферичний компонент зміщує її відносно сітківки. В рецепті показником астигматизму є наявність показника "cyl " (циліндр), "ах " (градус). Cyl - це різниця рефракцій в двох перпендикулярних меридіанах. Ах - кут піл яким встановлюється скло.

Астигматизм також поділяють на:

• простий - наявність лиш циліндра без сфери (sph); наприклад sph 0 cyl -1.00 ах 100;
• складний - якщо в обох меридіанах рефракція різна по силі, але однакова по знаку; наприклад sph -1.00 cyl -0.75 ax 200;
  
• змішаний - якщо в головному меридіані рефракція буде міопічна, а іншому гіперметропічна (або навпаки), тобто рефракції різні по знаку і по силі; наприклад sph +2.25 cyl -1.25 ax 300 або sph -2.25 cyl +1.25 ax 300.

Пресбіопія - це аномалія рефракції ока, при якій людина не може розглянути дрібний шрифт або маленькі предмети на близькій відстанні. Пресбіопія є одним із вікових симптомів природного механізму старіння. Основною причиною її виникнення є те, що кришталик після 40 років втрачає властивість бути гнучким і еластичним. Саме ця властивість дає йому змогу змінювати форму і фокусуватися на різних відстаннях. Із її втратою око гірше фокусується на близьких відстаннях і зображення стає не чітке.

Пресбіопію ще називають хворобою коротких рук або старечею далекозорістю. 

Основними її симптомами є:

• важкість при роботі з дрібними предметами, при читанні, вишиванні;
• зявляється необхідність більш яскравого і прямого освітлення;
• при читанні тексту хочеться відвести його на більшу відстань (норма для читання 30-40 см);
• втома і відчуття напруги при роботі на близьких відстаннях.

Однак у людей з короткозорістю і далекозорістю пресбіопія проявляється по-різному. Здебільшого для корекції пресбіопії використовуються окуляри з плюсовими скельцями. У людей з вродженою гіперметропією зір погіршується як вдаль так і зблизька. А у людей з міопією процес пресбіопії може взагалі залишитися непомітним. При міопії слабкого ступення (до 3 діоптрії), буде проходити компенсація цих двох процесів, оскільки "- " буде змешувати віковий "+ " і  окуляри для читання можуть знадобитися значно пізніше. При міопії вище 3 діоптрій у пацієнта взагалі можуть бути відсутні "плюсові " окуляри для читання, зазвичай при роботі на близькій відстані міопи знімають окуляри для далі. Можливий варіант, що для роботи на близькій відстані люди з високим мінусом будуть мати окуляри з меншим знаком "- " ніж для далі.

Основним способом корекції пресбіопії є окулярна корекція. Для неї використовують кілька варіантів окулярів:

• однофокалні (виписується дві пари окулярів - для далі і для роботи);
  
• біфокальні (одна пара окулярів, яка має дві зони - вверхня для далі, нижня для читання);
• прогресивні (одна пара окулярів, яка має три зони - даль, середню відстань і читання).